МонографЁя ╙л╨ни БорЁсьонок «Феномен советской украинизации» написана в принципово ЁнакшЁй стилЁстицЁ, нЁж текст Марчукова. Авторка розкрива╨ сутнЁсть полЁтики укра©нЁзацЁ© як метод нацЁотворення Ё максимально повно представля╨ вза╨мовпливи полЁтики центру та рес публЁки. В ЁсторЁографЁчному оглядЁ, що охоплю╨ укра©нськЁ, росЁйськЁ та захЁднЁ публЁкацЁ©, БорЁсьонок коректно зазнача╨, що укра©нськЁ автори зумЁли загалом слушно оцЁнити причини укра©нЁзацЁ©, хоча часто-густо вони надЁляють «такЁ загальносоюзнЁ тенденцЁ©, як посилення централЁзацЁ© та репресЁй, ре╢Ёонально-нацЁональним характером».
Безумовна перевага книжки - постЁйна й ретельна увага авторки до зовнЁшньополЁтичного чинника, що да╨ змогу побачити ситуативнЁсть по ведЁнки сторЁн, свЁдомий зовнЁшнЁй вимЁр сов╨тсько© нацЁонально© полЁтики та залежнЁсть внутрЁшньо© полЁтики Сов╨тЁв вЁд мЁжнародних подЁй. СкажЁмо, БорЁсьонок переконливо пов'язу╨ розгортання кампанЁ© проти Шумського й «шумськЁзму» саме в 1926-1927 роках Ёз загальним страйком англЁйських шахтарЁв Ё погЁршенням сов╨тсько-британських уза╨-мин, що завершилося розЁрванням дипломатичних стосункЁв у травнЁ 1927 року; приходом влЁтку 1926 року до влади у ФранцЁ© антисов╨тськи налаштованого уряду Пуанкаре; роз громом 1927 року комунЁстичного руху в Кита©; вбивством у червнЁ 1927 року в ВаршавЁ сов╨тського посла Войкова тощо.
Серед причин звернення бЁльшовикЁв до полЁтики коренЁзацЁ© авторка назива╨ «посилення нацЁонально© свЁдомости в Укра©нЁ, дЁяльнЁсть нацЁональних урядЁв, що спиралися на зацЁкавленЁсть ув ЁснуваннЁ незалежно© Укра©ни з боку НЁмеччини та Ёнших ╨вропейських кра©н», якЁ «вимагали втЁлення в життя проголошених Ёще до революцЁ© гасел про самовизначення та вЁльний розвиток нацЁонально© культури» [71]. Тобто первЁсно сов╨тське керЁвництво розглядало коренЁзацЁю як чинник стабЁлЁзацЁ© в нацЁональних республЁках, а сов╨тське нацЁотворення орЁ╨нтувалося на просторово окресленЁ етнЁзованЁ нацЁ©, що склали ядро со-цЁялЁстичних республЁк [152]. На неминуче питання (до речЁ, не сформульоване в текстЁ вЁдкрито): чи не переоцЁнили бЁльшовики вагу нацЁонального питання, а якщо в чомусь Ё переоцЁнили, то чому так сталося? -БорЁсьонок вЁдповЁда╨ обережним Ё об╢рунтованим твердженням:
ЗЁбрати ЁмперЁю на попереднЁй унЁтаристськЁй основЁ було не можливо з багатьох причин, Ё зов нЁшньополЁтичний чинник вЁдЁграв тут не останню роль. [239]
СтилЁстика книжки не виклика╨ емоцЁйного роздратування чи спротиву. Саме завдяки цьому, нарЁвнЁ з сер йозним опрацюванням джерел, праця БорЁсьонок вида╨ться найзмЁстовнЁшою на сьогоднЁ ЁсторЁ╨ю укра©нЁзацЁ©, яка заслугову╨ окремого укра©нського видання. Тим бЁльше, що в укра©нських публЁкацЁях Ёз питань сов╨тсько© на цЁонально© полЁтики надалЁ дуже силь нЁ стилЁстичнЁ перебЁльшення та патрЁотична фразеологЁя.
Газета "Критика" , Украина № 11 от 9 сентября 2007
